Документи | Центр дитячої та юнацької творчості

Документи: About

відділу освіти Синельниківської міської ради

Нормативно-правова база позашкільної освіти

https://docs.google.com/document/d/1SrRuxo4_BrqJT-uhMeyt9Ph3HlXwaYaQ/edit?usp=sharing&ouid=111719905881866491742&rtpof=true&sd=true

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Синельниківської

міської ради

С Т А Т У Т

ЦЕНТРУ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

ВІДДІЛУ ОСВІТИ

Синельниківської міської ради

Дніпропетровської області

(нова редакція)

Синельникове

2017 р.

Цей Статут є новою редакцією статуту Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради, ідентифікаційний код №35460804, затвердженого рішенням Синельниківської міської ради від 6 березня 2008 р. №357–21/V, зареєстрованого 09.04.2008 р. №12341020000000246.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Центр дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради Дніпропетровської області (далі – ЦДЮТ) комунальний багатопрофільний позашкільний навчальний заклад, який здійснює навчання та виховання дітей в позаурочний та позанавчальний час.

1.2. ЦДЮТє юридичною особою і діє на підставі даного Статуту, має печатку зі своїм найменуванням, штамп, ідентифікаційний код, бланк встановленого зразка, власну атрибутику.

1.3. ЦДЮТ знаходиться за юридичною адресою:

52500 Україна, Дніпропетровська обл., м. Синельникове,

вул. Богми,8, телефон (05663) 4-33-65

1.4. Основною діяльністю ЦДЮТ є:

- проведення навчально-виховної, та інформаційно- методичної та організаційно-масової роботи;

- надання додаткової освіти та створення належних умов для вибору вихованцями видів творчої діяльності відповідно до їх інтересів та запитів батьків;

- комплексний естетичний розвиток через надання знань, формування вмінь та навичок, забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації дітей, підлітків та молоді віком від 5 до 18 років;

- організація змістовного дозвілля дітей та молоді, пошук його нових форм;

- координування, пропаганда та розвиток дитячого руху;

- створення умов для виховання юних обдарувань.

1.5. ЦДЮТ у своїй діяльності керується:

Конституцією України;
Законом України „Про позашкільну освіту;
Законом України „Про освіту;
Положенням про позашкільний навчальний заклад;
цим Статутом;
чинним законодавством України.

1.6. Головним завданням ЦДЮТ є:

виховання громадянина України;
реалізація державної політики в галузі освіти;
виховання у дітей любові до України, поваги до народних звичаїв та традицій, національних цінностей українського народу;
пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих дітей;
створення умов самореалізації особистості;
розвиток самоврядування в шкільних дитячих організаціях шкіл міста.

1.7. Засновником Центру дитячої та юнацької творчості є відділ освіти Синельниківської міської ради.

1.8. Позашкільний заклад є неприбутковим (бюджетним) закладом освіти.

1.9. Мова навчання і виховання в ЦДЮТ визначається Конституцією України.

2.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Позашкільний навчальний заклад працює за річним планом роботи, погодженим із відділом освіти.

2.2. Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України .

2.3. Середня наповнюваність гуртків, груп у позашкільному навчальному закладі становить від 10 до 15 вихованців.

2.4. Зарахування вихованців до ЦДЮТ може здійснюватися протягом навчального року (у міру закінчення комплектування гуртків, за їх бажанням і на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють).

2.5. До ЦДЮТ зараховуються діти віком від 5 до 18 років.

2.6. Навчальний рік у ЦДЮТ починається 1 вересня. Комплектування гуртків, груп та творчих об’єднань здійснюється у період з 1 до 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка ЦДЮТ.

2.7. У канікулярні, вихідні та святкові дні ЦДЮТ може працювати за окремим планом, затвердженим директором.

Позашкільний навчальний заклад створює безпечні умови навчання, виховання та праці.

2.8. Педагогічний колектив ЦДЮТ працює відповідно до розкладу занять, затвердженого директором. Тривалість одного заняття встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців:

віком 5 років – 30 хв,

віком від 6-7 років - 35 хвилин,

старшого віку – 45 хвилин.

Короткі перерви між заняттями є робочим часом керівника гуртка і визначаються режимом щоденної роботи позашкільного навчального закладу.

2.9. Гуртки, групи позашкільного навчального закладу класифікуються за двома рівнями:

початковий рівень - творчі об'єднання, діяльність яких спрямована на загальний розвиток вихованців, виявлення їх здібностей та обдарувань, прищеплення інтересу до творчої діяльності;

основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають інтереси вихованців, дають їм знання, практичні уміння та навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації.

Відповідно до рівня класифікації визначаються мета і перспективи діяльності гуртків, груп та інших творчих об’єднань, їх чисельний склад, обирається програма.

2.10. ЦДЮТ може організовувати роботу своїх творчих об’єднань у приміщенні загальноосвітніх шкіл.

2.11. ЦДЮТ проводить інформаційно-методичну роботу, спрямовану на удосконалення програм, змісту, форм і методів діяльності гуртків та груп та інших творчих об’єднань.

2.12. У позашкільному навчальному закладі можуть функціонувати методичні об'єднання за напрямами діяльності гуртків, груп та інших творчих об'єднань, що охоплюють педагогічних працівників певного професійного спрямування.

З метою вдосконалення системи навчання та виховання у позашкільному навчальному закладі можуть створюватися методична рада, комісії, до складу яких входять педагогічні працівники цього закладу та інші учасники навчально-виховного процесу.

2.13. Позашкільний навчальний заклад може надавати інформаційно-методичну допомогу педагогічним колективам, навчальним закладам міста та регіону, дитячим, громадським організаціям.

3.УЧАСНИКАМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

3.1 Учасниками навчально-виховного процесу в ЦДЮТ є:

вихованці, гуртківці;

директор, заступник директора, завідуючий організаційно-масовим відділом; методист, культорганізатор, керівники гуртків;
батьки або особи, які їх замінюють;
представники підприємств, установ та організацій, які беруть участь у навчально-виховному процесі.

Права і обов’язки вихованців, педагогічних працівників визначаються Конституцією України, Законом України „Про освіту” і Законом України „Про позашкільну освіту” та цим Статутом.

3.2 Вихованці ЦДЮТ мають право на:

здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів;
на добровільний вибір гуртків в позашкільному навчального закладу;
навчання у декількох гуртках, групах та інших творчих об’єднаннях;
безпечні та нешкідливі умови навчання та праці;
на участь у фестивалях, оглядах, виставках, конкурсах різних рівнів та інших масових заходах.

3.3 Вихованці ЦДЮТ зобов’язані:

оволодівати знаннями, вміннями та практичними навичками;
підвищувати загальну творчу майстерність;
дотримуватись морально-етичних норм;
брати участь у фестивалях, конкурсах, оглядах та виставках різних рівнів та інших масових заходах;
охайно ставитися до майна позашкільного закладу;
дотримуватись санітарно-гігієнічних, протипожежних норм та правил безпеки життєдіяльності;
дотримуватись вимог Статуту, правил внутрішнього розпорядку ЦДЮТ.

3.4. Педагогічні працівники ЦДЮТ мають право на:

внесення керівництву позашкільного навчального закладу пропозицій щодо поліпшення навчально-виховного процесу, про моральне та матеріальне заохочення вихованців та застосування стягнень до тих, хто порушує правила внутрішнього трудового розпорядку;
вибір форм підвищення педагогічної кваліфікації;
участь у роботі методичних об’єднань, нарад та заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи;
вибір педагогічно обґрунтованих форм, методів та засобів роботи з вихованцями та творчо обдарованими дітьми;
захист професійної честі, гідності відповідно до законодавства;
соціальне та матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів.

3.5. Педагогічні працівники ЦДЮТ зобов’язані:

виконувати навчальні плани та програми;
надавати знання, формувати вміння і навички з різних напрямків позашкільної освіти, відповідно до можливостей, інтересів та здібностей вихованців;
сприяти розвитку творчих здібностей вихованців;
здійснювати педагогічний контроль за дотриманням вихованцями морально-етичних норм поведінки, санітарно-гігієнічних, протипожежних норм та правил безпеки життєдіяльності;
дотримуватися педагогічної етики та принципів загальнолюдської моралі, поважати гідність вихованця;
берегти здоров’я вихованців;
постійно підвищувати професійний рівень та педагогічну майстерність;
вести документацію, пов’язану з виконанням посадових обов’язків;
виховувати особистим прикладом і настановами повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;
дотримуватися вимог Статуту ЦДЮТ, виконувати правила внутрішнього розпорядку та посадові обов’язки;
брати участь у роботі педагогічної, методичної рад та нарад при директорі;
виконувати накази і розпорядження директора ЦДЮТ;
дотримуватися санітарно-гігієнічних, протипожежних норм та правил безпеки життєдіяльності та охорони праці.

3.6. Керівники гуртків, груп позашкільного навчального закладу працюють відповідно до розкладу занять, затвердженого його керівником.

3.7. Обсяг педагогічного навантаження у позашкільному навчальному закладі визначається директором закладу згідно із законодавством і затверджується

відділом освіти Синельниківської міської ради.

3.8. Перерозподіл або зміна педагогічного навантаження протягом навчального року здійснюється керівником позашкільного навчального закладу у разі зміни кількості годин за окремими навчальними програмами, що передбачаються робочим навчальним планом, а також за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням законодавства про працю.

3.9. Педагогічні працівники позашкільного навчального закладу підлягають атестації, як правило, один раз на п'ять років, відповідно до порядку встановленого Міністерством освіти і науки України.

3.10. Батьки вихованців та особи, які їх замінюють мають право:

обирати і бути обраними до батьківського комітету ЦДЮТ;
звертатися до директора ЦДЮТ та керівників гуртків з питань навчання та виховання дітей;
брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази ЦДЮТ;
захищати законні інтереси вихованців в органах громадського самоврядування позашкільного навчального закладу та у відповідних державних, судових органах.

4. УПРАВЛІННЯ

4.1. Керівництво позашкільним навчальним закладом здійснює його директор, яким може бути тільки громадянин України, що має вищу освіту і стаж педагогічної роботи не менш як три роки, який успішно пройшов підготовку та атестацію керівних кадрів освіти в порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

4.2. Директор, заступник директора, педагогічні та інші працівники позашкільного навчального закладу призначаються на посади і звільняються з посад відповідно до законодавства.

4.3. Директор ЦДЮТ:

- здійснює керівництво колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює належні умови для підвищення фахового рівня працівників;

- організовує навчально-виховний процес;

- забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок вихованців;

- створює належні умови для здобуття вихованцями позашкільної освіти;

- забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства;

- забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм та безпеки життєдіяльності;

- розпоряджається в установленому порядку майном і коштами навчального закладу;

- установлює надбавки, доплати, премії та надає матеріальну допомогу працівникам навчального закладу відповідно до законодавства;

- представляє навчальний заклад в усіх підприємствах, установах та організаціях і відповідає перед відділом освіти Синельниківської міської ради за результати діяльності ЦДЮТ;

- забезпечує право вихованців на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

- видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;

- застосовує заходи заохочення та дисциплінарні стягнення до працівників закладу;

- затверджує посадові обов'язки працівників ЦДЮТ.

4.4. Педагогічна рада:

- розглядає плани, підсумки і актуальні питання навчальної, виховної, організаційно-масової та інформаційно - методичної роботи закладу, його структурного підрозділу, гуртків, груп, а також питання дотримання санітарно-гігієнічних вимог, забезпечення безпеки життєдіяльності та охорони праці;

- розробляє пропозиції щодо поліпшення діяльності ЦДЮТ, утворення нових гуртків, груп;

- визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, впровадження у навчально-виховний процес досягнень передового педагогічного досвіду;

- створює у разі потреби експертні та консультаційні комісії за напрямами роботи;

- порушує клопотання про заохочення педагогічних працівників тощо.

4.5. Робота педагогічної ради проводиться відповідно до потреб позашкільного навчального закладу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше ніж два на рік.

4.6. Органом громадського самоврядування ЦДЮТ є загальні збори колективу.

У період між загальними зборами діє рада позашкільного навчального закладу, діяльність якої регулюється Статутом закладу.

У ЦДЮТ за рішенням загальних зборів або ради позашкільного навчального закладу можуть створюватись і діяти піклувальна рада та батьківський комітет, а також комісії тощо.

5.МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА

та ФІНІНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

5.1. Фінансово-господарська діяльність позашкільного навчального закладу проводиться відповідно до законодавства та Статуту позашкільного навчального закладу.

5.2. Фінансування ЦДЮТ здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.

Директор ЦДТ має право підпису платіжних документів та договорів.

5.3. Додатковими джерелами формування коштів позашкільного навчального закладу є:

- добровільні грошові внески батьків, підприємств, установ, організацій та окремих громадян;

- інші надходження.

Кошти, отримані позашкільним навчальним закладом з додаткових джерел фінансування, використовуються для провадження діяльності, передбаченої його Статутом.

5.4. Позашкільний навчальний заклад у процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право:

- самостійно розпоряджатися коштами господарської та іншої діяльності відповідно до його Статуту;

- розвивати власну матеріальну базу;

- володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та Статуту;

- виконувати інші дії, що не суперечать законодавству та Статуту позашкільного навчального закладу.

5.5. Матеріально-технічна база закладу включає: приміщення по вулиці Богми,8, обладнання, майно, що перебуває в його користуванні.

5.6. Для проведення навчально-виховної роботи ЦДЮТ надаються в користування приміщення загальноосвітніх шкіл безоплатно.

5.7. Ведення діловодства та звітності у позашкільному навчальному закладі здійснюється у порядку, визначеному нормативно-правовими актами.

6. ДІЯЛЬНІСТЬ ЦДЮТ У РАМКАХ

МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

6.1 Позашкільний навчальний заклад за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних фінансових коштів має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, брати участь у міжнародних заходах.

6.2. Позашкільний навчальний заклад має право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, підприємствами, організаціями, громадськими об'єднаннями інших країн у встановленому законодавством порядку.

7. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ

7.1 ЦДЮТ безпосередньо підпорядкований і підзвітний відділу освіти Синельниківської міської ради.

7.2 Контроль за фінансово-господарською діяльністю ЦДЮТ здійснюється відділом освіти Синельниківської міської ради.

Основною формою контролю за діяльністю ЦДЮТ є державна атестація, яка проводиться не рідше ніж один раз на 10 років.

8. РЕОРГАНІЗАЦІЯ АБО ЛІКВІДАЦІЯ

8.1. Реорганізація та ліквідація ЦДЮТ здійснюється засновником.

Майно позашкільного закладу може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна та коштів, отриманих від його реалізації, на розвиток позашкільної освіти.

Матеріально-технічне забезпечення ЦДЮТ

(згідно з ліцензійними умовами)

Місцем розташування ЦДЮТ є приміщення за адресою:

М.Синельниколве вул.Богми,8,. Площа території –2446,0 кв.м

Загальна площа приміщень закладу – 1056,0 кв.м.

Гардеробна зала з площею 32,5 кв.м на 400 чоловік

Приміщення закладу відповідають державним санітарним нормам та правилам. У закладі обладнано 5 навчальних кабінетів, 1 танцювальна зала з необхідним хореографічним обладнанням, актова зала на 300 глядацьких місць, гримерна кімната,4 кабінети для занять, методичний кабінет, кабінет культорганізатора,. Це дає змогу забезпечувати функціонування ЦДЮТ як профільного закладу позашкільної освіти. Усі навчальні кабінети закладу укомплектовані необхідним обладнанням, інструментами, матеріалами, реквізитом та меблями для проведення гурткових занять відповідно до навчальних програм та профілю гуртків.

За для задоволення потреб вихованців у творчому розвитку ЦДЮТ організовує роботу своїх гуртків у приміщеннях закладів ліцєю ..

Режим роботи

Центру дитячої та юнацької творчості

Відділу освіти Синельниківської міської ради.

Навчальний рік у ЦДЮТ розпочинається 1 вересня і закінчується, як правило, 31 травня. Відповідно до Колективного договору заклад функціонує у режимі семиденного робочого тижня.

Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Вихідний день надається у відповідності до розкладу занять та тижневого навантаження.

При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує директор закладу за погодженням з Радою трудового колективу закладу з додержанням тривалості робочого тижня.

Робочий час адміністрації ЦДЮТ (заступника директора, завідувача відділом, методиста, культорганізатора) фахівців, обслуговуючого персоналу визначається графіками роботи, затвердженими директором закладу. Тривалість робочого тижня встановлюється для адміністрації ЗПО: методиста, завідувача відділу, фахівців, обслуговуючого персоналу – 40 годин на тиждень. Обідня перерва надається через чотири години після початку роботи.

Тривалість робочого тижня для педагогічних працівників встановлюється відповідно до тарифікації.

Тривалість робочого дня керівників гуртків визначається їхнім тижневим педагогічним навантаженням і розкладом занять. Заняття проводити у період з 9.00 до 19.00, відповідно до затвердженого розкладу занять.

Навчальні заняття організовуються за системою:

І півріччя - з 1 вересня по 31 грудня,

ІІ півріччя – з 1 січня по 31 травня.

Структура навчального року може змінюватися згідно з рішенням педагогічної ради та за погодженням з відділом освіти Синельниківської ради.

У канікулярні, вихідні та святкові дні ЦДЮТ може працювати за окремим планом, затвердженим директором.

У літній канікулярний час ЦДЮТ проводить організаційно-масову роботу з вихованцями, в різних формах:в таборі з денним перебуванням, екскурсіях, фестивалях, конкурсах, концертах, заняттях тощо, як підсумок освітнього процесу за навчальний рік, а також може проводити змістовний відпочинок та оздоровлення.

Комплектування гуртків, груп здійснюється у період з 1 по 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка ЦДЮТ.

Відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р., № 433, середня наповнюваність гуртків, груп, становить, як правило, 15-20 вихованців. Навантаженість навчальних годин на тиждень залежить від рівня навчання. Тривалість одного заняття в ЦДЮТ визначається навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку, допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Початок і закінчення занять, заходів визначається директором відповідно до режиму роботи ЦДЮТ та Правил внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням допустимого навантаження на вихованців.

ЦДЮТ може організовувати роботу своїх гуртків, груп у приміщеннях ліцеєв міста.

ЗВІТИ

ПРО РОБОТУ ЗАКЛАДУ ЗА НАВЧАЛЬНИЙ РІК

https://docs.google.com/document/d/1clBu7rZettnLhiSF64yjFpRWGqXLjoMq/edit?usp=sharing&ouid=111719905881866491742&rtpof=true&sd=true

https://docs.google.com/document/d/1ZJjnv7jI0t2uJurdHCk4LqmrqVLZR3m2/edit?usp=sharing&ouid=111719905881866491742&rtpof=true&sd=true

план роботи

ЦДЮТ

2023/2024

навчальний рік

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

в Центрі дитячої та юнацької творчості відділу освіти

Синельниківської міської ради Дніпропетровської області

ЗМІСТ

Загальні положення
Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості позашкільної освіти
Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності
Запобігання і протидія булінгу
Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності
Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

І.Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Центрі дитячої та юнацької творчості(далі – ЦДЮТ) розроблено відповідно до Закону України «Про освіту». Система забезпечення якості освіти складається із системи забезпечення закладом якості освітньої діяльності та якості позашкільної освіти (система внутрішнього забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості освіти в ЦДЮТ розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗПО базується на таких принципах:

автономія закладу позашкільної освіти (далі- ЗПО);
академічна доброчесність;
академічна свобода;
гнучкість та адаптивність системи освітньої діяльності;
гуманізм;
забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, зокрема й за ознакою інвалідності;
демократизм;
державно-громадське управління;
доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
людиноцентризм, дитиноцентризм;
постійне вдосконалення освітньої діяльності;
свобода вибору видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми ЗПО, інших суб’єктів освітньої діяльності;
урахування впливу зовнішніх чинників;
цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Центрі дитячої та юнацької творчості є гарантування якості освіти; формування довіри громади до ЗПО; постійне й послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження внутрішньої системи якості освіти в ЦДЮТ покладається на директора закладу.

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості позашкільної освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти базується на принципах:

принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
принцип розвитку, що виходить із необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі включає:

стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
планування освітнього процесу;
система й механізми забезпечення академічної доброчесності в ЗПО;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЦДЮТ;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності закладу;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління ЦДЮТ;
інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами ЦДЮТ.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЦДЮТ є:

оновлення нормативно-методичної бази для забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;
постійний моніторинг змісту освіти;
спостереження за реалізацією освітнього процесу;
моніторинг технологій навчання;
моніторинг ресурсного потенціалу ЦДЮТ;
моніторинг управління ресурсами та процесами;
спостереження за станом соціально-психологічного середовища ЦДЮТ;
контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти і науки, рішень методичної та педагогічної ради ЗПО;
експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників закладу;
вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з оширення передового педагогічного досвіду й усунення недоліків;
збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень педагогічних та методичних рад, оперативних нарад;
аналіз результатів реалізації наказів та розпоряджень в ЦДЮТ;
надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

інформаційно-аналітична;
контрольно-діагностична;
корективно-регулятивна;
стимулююча.

Об’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

освітній процес (навчальні заняття гуртків);
результати виховної діяльності;
методична робота;
робота з батьками.

Суб’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

члени адміністрації: директор, заступник директора, методист;
особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов’язками.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти передбачає контроль за:

виконанням Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»;
використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;
реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотриманням затверджених навчальних графіків;
реалізацією права вихованців на отримання якісної позашкільної освіти;
веденням документації гуртків (календарно-тематичне планування, журнали обліку та планування роботи гуртків, плани занять керівників гуртків);
організацією учнівського самоврядування;
профілактикою булінгу серед вихованців;
попередженням дитячого травматизму;
дотриманням Статуту ЦДЮТ, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших локальних актів закладу;
охороною життя та здоров’я учасників освітнього процесу;
виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
станом методичної роботи;
станом спільної роботи ЗПО та громадськості;
іншими питаннями в межах компетенції адміністрації ЦДЮТ.

Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:

анкетування;
тестування;
соціальне опитування;
моніторинг;
спостереження;
вивчення документації;
відвідування та аналіз занять;
бесіда про діяльність вихованців;
результати освітньої діяльності вихованців.

Методи контролю за результатами освітньої діяльності:

спостереження;
усне опитування;
письмове опитування;
комбінована перевірка;
бесіда, анкетування, тестування;
перевірка документації.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

тематична (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи методиста, керівниа гуртка);
фронтальна (усебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, групи або керівника гуртка).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

персональна (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
узагальнююча (фронтальна).

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

визначення мети контролю;
об’єктів контролю;
складання плану контролю;
інструктаж учасників;
вибір форм і методів контролю;
констатація фактичного стану справ;
об’єктивна оцінка цього стану;
висноки, що випливають з оцінки;
рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
визначення строків для ліквідації недоліків або повторного контролю.

Директор ЦДЮТ відповідає за функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та разом із заступником здійснює контроль за її діяльністю. Координує роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти особа, призначена директором закладу. Як експерти до участі в конртолі можуть залучатися сторонні компетентні організації та окремі фахівці.

Підстави для проведення контролю:

атестація педагогічних працівників;
плановість контролю;
перевіра стану справ для підготовки управлінських рішень.

Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких зазначається:

мета контролю;
строки;
склад комісії;
яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, перевірена документація, проведені співбесіди і консультації);
констатація фактів, що виявлені;
висновки;
рекомендації або пропозиції;
де підведені підсумки контролю (нарада при директору, індивідуально тощо).

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;
вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, робочі наради з педагогічними працівниками;
результати перевірок можуть враховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор ЦДЮТ за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

про видання відповідного наказу;
про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради закладу;
про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
про заохочення працівників;
інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією ЦДЮТ самостійно на навчальний рік відповідно до перспективного плану роботи закладу задля отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

ЗПО для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:

типовими освітніми програми;
статутом ЗПО;
стратегією розвитку ЗПО;
річним планом роботи;
освітньою програмою;
штатним розписом ЦДЮТ;
календарно-тематичним плануванням;
методиками й технологіями організації освітнього процесу;
планами підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

ІІІ. Система та механізми академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання творчих досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного й підсумкового контролю результатів навчання;
посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності та джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат –.оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших творів без зазначення авторства;
самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація – свідома заміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗПО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присвоєнні кваліфікаційної категорії;
позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;
відмова у присвоєнні педагогічного звання;
позбавлення присвоєного педагогічного звання;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

ІV.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентснісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації освітнього процесу, який стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця.

Результати освітньої діяльності вихованців на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Підсумком навчання вихованців закладу позашкільної освіти є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей; основних процесів суспільного життя; набуття знань про морально-психологічні якості; способи організації змістовного дозвілля.

Практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних умінь та навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.

Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.

Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та оточуючих, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

контролююча – визначається рівень досягнень вихованців, рівень засвоєння нових знань;
навчальна – організація підсумкової роботи, яка сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
діагностуюча та коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають у гуртківців під час освітнього процесу, виявлення прогалин у знаннях дітей та внесення педагогом певних коректив;
стимулюючо-мотиваційна – підсумкова робота розвиває у вихованців відповідальність, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;
виховна – формує у гуртківців вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка.

Оцінювання знань, умінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. В основу такої технології оцінювання навчальних досягнень вихованців покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д, В (початковий, середній, достатній, високий).

Рівень-сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває вихованець, визначається за такими показниками:

початковий рівень (репродуктивний) – відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми; вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;
середній рівень – вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;
достатній рівень – вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; уміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Дає повну, правильну, логічну, обгрунтовану відповідь, хоча іноді бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях;
високий рівень – нання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими і системними; уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань; вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога.

Рівневі показники оцінювання знань вихованців – це є перша складова ефективності освітньої діяльності гуртківців.

Участь у масових заходах відповідно до напряму свого гуртка, та їх досягнення – це друга складова якісної роботи вихованців.

Результати освітньої діяльності здобувачів освіти визначені прогнозованим результатом, зафіксованим для кожного гуртка його навчальною програмою.

V.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, реалізація сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники впроваджують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (мультимедійні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.4. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання й розвитку.

1.5. Педагогічні працівники використовують засоби інформаційно-комунікаційних технології в освітньому процесі.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації,

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками ЦДЮТ.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють із батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв'язок.

3.3. У закладі ПО існує практика взаємонавчання та форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Процедура оцінювання діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні звання та тарифні розряди оплати праці.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, вихованців та колег педагога, який атестується.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи педагогів закладу позашкільної освіти».

Критерії оцінювання роботи педагогів закладу позашкільної освіти

Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у масових заходах відповідно до напряму гуртка, їх досягнення в конкурсах, виставках, фестивалях.

VI.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

Управлінська діяльність керівних працівників закладу позашкільної освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень:

створення умов для перходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;
правильне й найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази ЗПО та створення сприятливих умов для її поповнення та оновлення в сучасних умовах;
забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу позашкільної освіти фахових компетенцій:

прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
забезпечувати відкрите керівництво;
вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі й завдання;
організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу позашкільної освіти визначається такими чинниками:

рівнем його компетентності;
обраною концепцією власної діяльності;
рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи ЦДЮТ неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного контролю за діяльністю закладу позашкільної освіти є:

найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
визначення відповідності займаній посаді;
стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

підготовчий етап

на підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризують динаміку розвитку закладу позашкільної освіти, рівень управлінської діяльності його керівників; аналізуються статистичні дані;

основний етап

включає самоаналіз та самооцінку управлінської діяльності керівником закладу освіти; внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами само експертизи; отримання інформації про соціально-психологічний клімат в ЦДЮТ та рівень умінь гуртківців; визначення відповідності діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблем та резервів розвитку закладу, напрямків надання методичної допомоги; загальна оцінка управлінської діяльності, підготовка висновків та пропозицій;

підсумково-корекційний

глибокий аналіз предмету експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу позашкільної освіти; регулювання та корекція управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмету експертизи та прогнозування розвитку ЦДЮТ;

регулятивно-корекційний

вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Керівником закладу ПО створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку ЦДЮТ.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:

цілеспрямованість та саморозвиток;
компетентність;
динамічність та самокритичність;
управлінська етика;
прогностичність та аналітичність;
креативність, здатність до інноваційного пошуку;
здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу позашкільної освіти включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступніь їх впливу на результативність освітнього процесу:

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку й системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі позашкільної освіти (ЗПО) затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У ЗПО річне планування й відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У ЗПО здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво ЦДЮТ планує та здійснює заходи щодо утримання в належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво ЦДЮТ сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. ЦДЮТ оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога3. Ефективність кадрової політики й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Директор ЦДЮТ формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво ЗПО за допомогою системи матеріального й морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія ЗПО з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво ЗПО створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. У режимі роботи ЦДЮТ й розкладі занять ураховуються вікові особливості здобувачів освіти відповідно до їхніх освітніх потреб.

Вимога 5. Формування й забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. ЦДЮТ реалізує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу ПО сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Для ефективного управління заклад позашкільної освіти має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

сучасна мережа Інтернет;
технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти, веб-сайти, блоги педагогів);
інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні й телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

VІ. Інклюзивне освітнє середовище в Центрі, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими здобувачами освіти, зокрема шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та універсального дизайну і розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість і зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку під час пересування в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються);
облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);
створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття із практичним психологом);
адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розроблення індивідуальної програми розвитку);
реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
здійснення психолого-педагогічного супроводу формування в дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості в суспільстві.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

рівність і доступність використання (надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення);
гнучкість використання (дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів);
просте та зручне використання (дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача);
сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів (дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача;
припустимість помилок (дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів;
низький рівень фізичних зусиль (дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності);
наявність необхідного розміру і простору (наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їздіта різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

VІІ. Запобігання і протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в закладі позашкільної освіти передбачає:

розроблення й оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
розроблення й оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання і протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розроблення й оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
розроблення й оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

VІІІ. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
система самооцінювання якості педагогічної й управлінської діяльності;
система оцінювання навчальних досягнень вихованців.

Методи збирання інформації:

аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, журнали обліку та планування роботи гуртка тощо);
опитування:
анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, вихованців, батьків);
інтерв’ю (із педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);
фокус-групи (із батьками, вихованцями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);
моніторинг:
навчальних досягнень здобувачів освіти;
педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, виховною роботою тощо);
спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека ігрових майданчиків, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збирання інформації:

пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень вихованців, фінансування закладу освіти, кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
анкети (для педагогів, вихованців, батьків);
бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, виховною роботою тощо).

ІХ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗПО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збирання інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо вдосконалення якості освіти в закладі позашкільної освіти.

Дані щодо процедури й результатів оцінювання мають узагальнюватися, зокрема в таблицях, прикладом яких є наведена нижче таблиця «Механізми реалізації ВСЗЯО», де передбачені такі змістові графи.

Компоненти напряму оцінювання:

освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання вихованців тощо);
педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування й реалізація індивідуальних освітніх траєкторій вихованців, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання.

Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 2 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево).

Відповідальні за оцінювання.

Ними є не тільки члени адміністрації ЦДЮТ, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, методист, педагогічні працівники, члени ради закладу, батьківського комітету тощо.

Методи збирання інформації та інструментарій.

У цій графі визначається метод збирання інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, моніторинг) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації

До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання

Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (потребує покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення.

Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямоване на вдосконалення якості освіти в ЗПО.

Таблиця 1

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради

від 04.01.2021 № 01-ОД

ІНСТРУКЦІЯ

з ведення ділової документації

у Центрі дитячої та юнацької творчості

відділу освіти Синельниківської міської ради

І. Загальні положення

1.1. Інструкція з ведення ділової документації в Центрі дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради (далі – Інструкція) розроблена відповідно до вимог законів України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту», Постанов Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади»
(зі змінами), від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» (в редакції від 22.12.2020), Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН МОСУ від 25.06.2018 № 676, Примірної інструкції з ведення ділової документації в позашкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23.08.2012 № 947.

1.2. Інструкція встановлює правила документування діяльності в Центрі дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради (далі – ЦДЮТ).

Документи, що виготовляються за допомогою друкувальних засобів оформлюються згідно вимог (додаток 4).

1.3. Дотримання правил і рекомендацій щодо порядку здійснення ділових процесів, встановлених цією Інструкцією, є обов’язковими для всіх працівників ЦДЮТ. Педагогічні працівники, прийняті на роботу, повинні бути ознайомлені з вимогами Інструкції та виконувати їх (додаток .

1.4. Відповідальність за організацію діловодства в ЦДЮТ покладається на призначених осіб.

1.5. Ведення діловодства в Центрі дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради покладається на відповідальних осіб.

Директор ЦДЮТ відповідає за зміст, якість підготовки та оформлення документів на належному рівні. За організацію діловодства та зберігання документів відповідають працівники.

1.6. Контроль за виконанням вимог цієї Інструкції здійснює засновник ЦДЮТ.

ІІ. Документування діяльності

2.1. Документування управлінської інформації полягає у створенні документів, у яких фіксується з дотриманням установлених правил інформація про управлінські дії, розпорядчих документів.

2.2. Підставою для створення документів є необхідність засвідчення наявності та змісту управлінських дій, переведення, зберігання і використання інформації протягом певного часу або постійно.

2.3. ЦДЮТ здійснює діловодство державною мовою. Документи складаються державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні.

Документи, які надсилаються іноземним адресатам, оформлюються державною мовою або мовою держави-адресата, або однією з мов міжнародного спілкування.

2.4. Документи можуть оформлюються у відповідних книгах, журналах або на папері форматом А4 (210 х 297 мм) та А5 (146 х 210 мм).

Складання документів на папері довільного формату не дозволяється.

2.5. Організаційно-розпорядчі документи оформлюються на бланках, що виготовляються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Бланки кожного виду виготовляються на основі кутового або поздовжнього розміщення реквізитів. Реквізити заголовка розміщуються центрованим (початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж зони розташування реквізитів) способом.

2.6. Для виготовлення бланків використовуються аркуші паперу формату А4 (210 х 297 міліметрів) та А5 (210 х 148 міліметрів).

Дозволено використовувати бланки формату А3 (297 х 420 міліметрів) – для оформлення документів у вигляді таблиць.

Бланки документів повинні мати такі поля (міліметрів):

30 – ліве;

10 – праве;

20 – верхнє та нижнє.

Бланки документів повинні виготовлятися друкарським способом на білому папері високої якості фарбами насичених кольорів.

Бланки ЦДЮТ можуть виготовлятись за допомогою комп'ютерної техніки.

Зразок бланка(розміщення реквізитів) для листування наведено у додатку1.

2.7. Книги та журнали (крім журналів обліку роботи гуртка, об’єднання, колективу), що ведуться в ЦДЮТ обов’язково поаркушно пронумеровуються, прошнуровуються, підписуються директором і скріплюються печаткою.

2.8. Ділові папери, які надходять до ЦДЮТ чи відправляються із закладу, реєструються в журналі вхідної та вихідної кореспонденції. У вихідній кореспонденції (вихідній документації) виправлення не допускаються. Допущені виправлення в поточній діловій документації застерігаються і скріплюються підписом відповідальної особи та печаткою.

2.9. Після закінчення терміну зберігання документів, які не підлягають передачі архівним установам, документи списуються комісією ЦДЮТ проведення експертизи цінності документів, яку призначає директор ЦДЮТ (далі – експертна комісія). На списану документацію експертна комісія складає відповідний акт. Списана документація знищується.

ІІІ. Загальні вимоги до складення та оформлення документів

3.1. Документ повинен містити обов’язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування закладу, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис.

Під час підготовки та оформлення документів можуть застосовуватись не тільки обов’язкові, а також інші реквізити, якщо це відповідає призначенню документа або способу його опрацювання.

3.2. Оформлення документів, що виготовляються за допомогою друкувальних засобів,здійснюється відповідно до вимог,визначених у додатку 2.

3.3. Окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні та доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, дозволяється оформлювати рукописним способом.

3.4. Якщо документи, що складають у ЦДЮТ, ведуться у формі книги, то такі реквізити, як найменування організації вищого рівня, назва закладу не зазначають.

3.5. На документах, що складають у ЦДЮТ, найменування організації вищого рівня зазначають скорочено, а в разі відсутності офіційно зареєстрованого скорочення – повністю.

3.6. Найменування закладу повинно відповідати найменуванню, зазначеному в Статуті. Скорочену назву, за необхідності, подають у дужках (або без них) нижче повної, окремим рядком у центрі.

3.7. Довідкові дані про ЦДЮТ містять: поштову адресу, номери телефонів, факсів, рахунків у банку, адресу електронної пошти тощо. Довідкові дані розміщуються нижче найменування закладу.

Реквізити поштової адреси зазначаються в такій послідовності – назва вулиці, номер будинку, назва населеного пункту, області, поштовий індекс.

3.8. Назва виду документа (наказ, рішення, доповідна записка тощо) повинна відповідати назвам, передбаченим Державним класифікатором управлінської документації ДК 010-98 (далі - ДКУД).

3.9. Датою документа є відповідно дата його підписання або затвердження. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік. Дата оформляється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік – чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться (наприклад: 02.03.2020).

У текстах документів, що містять посилання на нормативно-правові акти, та документів, що містять відомості фінансового характеру, застосовується словесно-цифровий спосіб зазначення дат з проставлянням нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру (наприклад: 03 квітня 2020 року). Дозволяється вживати слово «рік» у скороченому варіанті «р.» (наприклад: 03 червня 2020 р.).

Якщо документ складено не на бланку, дата зазначається нижче підпису ліворуч. Дата документа проставляється посадовою особою, яка його підписує або затверджує.

Примірний перелік документів, що затверджуються з проставлянням грифу затвердження, наведено у додатку 5.

3.10. Індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень – індексів, які надаються документам під час їх реєстрації.

3.11. Адресатами документа можуть бути установи, їх структурні підрозділи, організації, заклади, їх посадові особи та громадяни.

Якщо документ адресовано організації або її структурному підрозділові без зазначення посадової особи, їх найменування наводяться у називному відмінку.

Повна адреса зазначається у разі надсилання документа разовим кореспондентам.

Якщо документ адресовано керівникові установи або його заступникові, найменування установи входить до складу найменування посади адресата, яке наводиться у давальному відмінку.

Якщо документ надсилається посадовій особі, найменування установи та її структурного підрозділу наводять у називному відмінку, а посаду і власне ім’я та прізвище адресата – у давальному.

У разі надсилання документа фізичній особі спочатку зазначається у називному відмінку власне ім’я (ініціали чи ініціал імені) та прізвище, потім поштова адреса (вулиця, номер будинку і квартири, населений пункт, район, область, поштовий індекс).

3.12. Заголовок до тексту документа повинен містити короткий виклад змісту документа і бути максимально стислим.

Заголовок відповідає на питання «про що?», «кого?», «чого?». Наприклад наказ (про що?) про надання відпустки; лист (про що?) про організацію наради; протокол (чого?) засідання атестаційної комісії; посадова інструкція (кого?) керівника гуртка.

Без заголовка дозволяється складати короткі документи на бланках формату А5, зокрема супровідні листи, телеграми, телефонограми.

3.13. Текст документа містить інформацію, для зафіксування якої його було створено. Текст документа повинен бути викладений стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно без повторів та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження, і повинен стосуватися того питання, яке сформульоване в заголовку до тексту.

Текст документа оформлюється у вигляді суцільного зв’язного тексту, анкети чи таблиці або шляхом поєднання цих форм.

Суцільний зв’язний текст документа містить граматично та логічно узгоджену інформацію про управлінські дії. Така форма викладення тексту документа використовується під час складання положень, порядків, правил, розпорядчих документів і листів.

У тексті документа, підготовленого відповідно до документів інших установ або раніше виданих документів, зазначаються їх реквізити у такій послідовності:

назва виду документа,

найменування установи – автора документа,

дата,

реєстраційний індекс,

заголовок до тексту.

Тексти складних і великих за обсягом документів (доповіді, звіти тощо) поділяються на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Пункти та підпункти у тексті нумеруються арабськими цифрами з крапкою.

3.14. Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених статутом, посадовими інструкціями, наказом про розподіл обов’язків. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності директора ЦДЮТ та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати.

Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, (повного – якщо документ надрукований не на бланку, скороченого – на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, власного імені та прізвища.

У разі відсутності посадової особи, яка повинна підписувати документ, його підписує особа, що виконує її обов’язки, або її заступник. У такому разі обов’язково зазначаються фактична посада, власне ім’я та прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом, якщо документ неможливо передрукувати). Додавання до найменування посади керівника слів «Виконуючий обов’язки» або «В. о.» здійснюється у разі заміщення директора за наказом (розпорядженням).

3.15. Відбитком печатки закладу засвідчують підпис посадової особи на документах з питань фінансово-господарської діяльності. Відбиток печатки ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

3.16. ЦДЮТ може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ньому, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу директора закладу.

У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових та інших прав у взаємовідносинах із закладом, а також під час формування особових справ працівників заклад може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).

Відмітка «Копія» проставляється на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа.

Напис про засвідчення документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис», наприклад:

Згідно з оригіналом

Завідувач підпис ініціали (ініціал імені), прізвище

Дата

Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою.

Копія документа повинна відповідати оригіналу.

IV. Складення деяких видів документів

Наказ (розпорядження).

4.1.1.Наказ (розпорядження) – документ, який засвідчує рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності, адміністративно-господарських та кадрових питань ЦДЮТ.

4.1.2. Проект наказу (розпорядження) з основної діяльності, адміністративно-господарських питань готується та подається заступником за дорученням директора закладу чи за власною ініціативою.

4.1.3. Проект наказу (розпорядження) з кадрових питань (про прийняття на роботу, звільнення, надання відпустки, відрядження тощо) готується на підставі заяви працівника, трудового договору та інших документів.

4.1.4. Наказ (розпорядження) підписується відповідно до пункту 3.14 цієї Інструкції.

4.1.5. Після підписання наказу (розпорядження) зміни до нього вносяться лише шляхом видання нового наказу (розпорядження) про внесення змін.

4.1.6. Наказ (розпорядження) оформляється на бланку ЦДЮТ, згідно додатку 3.

Зміст наказу (розпорядження) коротко викладається в заголовку, який починається з прийменника «Про» та складається за допомогою віддієслівного іменника («Про затвердження...», «Про створення...») або іменника («Про підсумки...», «Про заходи...»).

4.1.7. Текст наказу (розпорядження) з питань основної діяльності ЦДЮТ та адміністративно-господарських питань складається з двох частин – констатуючої (преамбули) і розпорядчої.

У констатуючій частині зазначаються підстава, обґрунтування або мета видання наказу. Зазначена частина може починатися із слів «На виконання…», «З метою…», «керуючись…» тощо. Якщо документ видається на підставі іншого розпорядчого документа, в констатуючій частині зазначаються назва виду цього документа, його автор, дата, номер та заголовок. Крапка в кінці констатуючої частини не ставиться.

Розпорядча частина наказу починається із слова «НАКАЗУЮ», розпорядження може починатися із слова «ЗОБОВ᾿ЯЗУЮ», яке друкується з нового рядка великими літерами без відступу від лівого поля і лапок, після чого ставиться двокрапка.

Розпорядча частина поділяється на пункти та підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. У кожному пункті повинні бути зазначені виконавці, конкретні завдання (доручення) і строки їх виконання. Виконавці можуть бути названі також узагальнено, наприклад: «заступнику директора». У кожному пункті повинні бути зазначені організаційно-розпорядча дія (затвердження або введення в дію інструкції, положення тощо) або конкретне завдання (доручення) із строком його виконання та його виконавці, наприклад:

Заступнику директора;

Завідувачу відділом або заввідділом;

Методисту;

Завідувачу господарством або завгоспу;

Керівникам гуртків.

Неконкретні («прискорити», «поліпшити», «звернути увагу» тощо) та неконтрольні («довести до відома», «ознайомити» тощо) доручення в наказах не застосовуються.

Після набрання чинності наказом (розпорядженням) внесення змін до нього, визнання його таким, що втратив чинність, чи його скасування здійснюється лише шляхом видання нового наказу (розпорядження), який повинен мати такий заголовок: «Про внесення змін до наказу (розпорядження)...» із зазначенням дати, номера, заголовка розпорядчого документа, до якого вносяться зміни.

Наказ (розпорядження), яким вносяться зміни, оформлюється з урахуванням таких вимог:

1) заголовок наказу починається із слів «Про внесення змін до наказу (розпорядження)...» із зазначенням дати, номера, назви виду розпорядчого документа, до якого вносяться зміни;

2) розпорядча частина наказу (розпорядження) починається з пункту:

«1. Внести до наказу (розпорядження) … такі зміни:» у разі викладення змін у тексті наказу (розпорядження);

«1. Внести до наказу (розпорядження) … зміни, що додаються.» у разі викладення змін у вигляді окремого документа;

3) формулюються зміни у вигляді пунктів та підпунктів розпорядчого характеру, наприклад:

«1. Пункт 2 викласти в такій редакції:...»;

«2. Пункт 3 виключити»;

«1) абзац другий пункту 4 доповнити словами...»;

«2) у підпункті 2 пункту 7 слова «у разі потреби» замінити словом «вимагається»;

У разі доповнення нормативно-правового акту, який підлягає державній реєстрації, новими структурними одиницями або виключення з такого акту структурних одиниць нумерація відповідно змінюється. Зазначена вимога застосовується також у разі внесення змін до структурної одиниці нормативно-правового акту шляхом заміни її кількома структурними одиницями. Під час внесення змін до пункту (підпункту), який налічує декілька абзаців (речень), вказується місцезнаходження цих змін. Одноманітні зміни за текстом нормативно-правового акту об’єднуються в одну структурну одиницю і розміщуються наприкінці тексту.

Якщо наказом (розпорядженням) відміняється попередній розпорядчий документ, у розпорядчій частині зазначається пункт, який повинен починатися із слів: «Визнати таким, що втратив чинність...». У разі видання наказу (розпорядження) про визнання таким, що втратив чинність, або скасування іншого наказу, у розпорядчій частині зазначається пункт, який повинен починатися із слів «Визнати таким, що втратив чинність...» або «Скасувати …”.

Не підлягають визнанню такими, що втратили чинність, структурні одиниці нормативно-правового акту, затвердженого розпорядчим документом, та додатків до нього.

4.1.8. Останній пункт розпорядчої частини у разі потреби може містити рішення про покладення на посадову особу функцій з контролю за виконанням наказу (розпорядження).

4.1.9. Накази (розпорядження) з кадрових питань поділяються за строком зберігання, оформляється у вигляді індивідуального або зведеного.

В індивідуальному наказі (розпорядженні) міститься інформація про одного працівника; у зведеному – про кількох, незалежно від того, які управлінські рішення щодо них приймаються (прийняття на роботу, призначення на посаду, переведення на іншу посаду (роботу), звільнення тощо).

4.1.10. Зміст індивідуального наказу (розпорядження) з кадрових питань стисло викладається в заголовку, який починається з прийменника «Про» і складається за допомогою віддієслівного іменника, наприклад: «Про призначення...», «Про прийняття...». У зведених наказах (розпорядженнях) може застосовуватись узагальнений заголовок, наприклад: «Про кадрові питання», «Про особовий склад».

4.1.11. У тексті наказу (розпорядження) з кадрових питань, як правило, констатуюча частина не зазначається.

4.1.12. Розпорядча частина наказу (розпорядження) починається, як правило, з дієслова у формі інфінітиву: «Прийняти», «Призначити“», «Перевести», «Оголосити» тощо.

Далі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові працівника, на якого поширюється дія наказу та текст наказу. У зведеному наказі (розпорядженні) прізвища осіб у межах пунктів розміщуються за алфавітом.

4.1.13. У наказі (розпорядженні) про призначення або звільнення працівника зазначається повна дата (число, місяць, рік) фактичного виходу працівника на роботу (припинення трудових відносин), розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат.

4.1.14. У зведеному наказі (розпорядженнях) з кадрових питань до розпорядчої частини включається інформація, що розміщується у такій послідовності: прийняття на роботу, переведення, звільнення.

4.1.15. У кожному пункті наказу (розпорядження) з кадрових питань зазначається підстава щодо його видання (заява працівника, контракт, доповідна записка, рішення атестаційної комісії тощо).

4.1.16. Під час ознайомлення з наказом (розпорядженням) згаданими у ньому особами на першому примірнику наказу проставляються їх підписи із зазначенням дати ознайомлення.

4.1.17. Накази (розпорядження) нумеруються у порядку їх видання в межах календарного року; накази (розпорядження) з основної діяльності та з кадрових питань мають окрему порядкову нумерацію.

Протокол.

4.2.1. Протокол – документ, який фіксує хід ведення засідань, прийняття в ЦДЮТ рішень комісіями, дорадчими органами, зборами тощо.

Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проєктів рішень тощо.

4.2.2. Протокол може складатися в повній або стислій формі. У протоколі, складеному в стислій формі, фіксуються лише прийняті рішення, а не хід обговорення питання.

4.2.3. Датою протоколу є дата проведення засідання. Якщо засідання тривало кілька днів, то через тире зазначаються перший і останній день засідання.

4.2.4. Номер протоколу повинен відповідати порядковому номеру засідання. Нумерація протоколів ведеться в межах календарного року окремо за кожною групою протоколів засідання відповідного колегіального органу. У реквізиті «місце засідання» зазначається назва населеного пункту, в якому відбулося засідання.

4.2.5. Заголовок до тексту протоколу повинен відображати вид засідання (нарада, збори, конференція тощо) або колегіальної діяльності (комісія, рада, колегія, робоча група тощо) і включати назву виду документа.

4.2.6. Текст протоколу складається із вступної та основної частин.

4.2.7. У вступній частині протоколу зазначаються прізвища та ініціали голови або головуючого, секретаря, запрошених, а також присутніх осіб.

У списку присутніх зазначаються в алфавітному порядку спочатку прізвища та ініціали присутніх постійних членів колегіального органу без зазначення посад, потім – запрошених осіб із зазначенням посад та у разі потреби найменувань установ. Якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, зазначається їх загальна кількість з посиланням на список, що додається до протоколу.

Вступна частина включає порядок денний – перелік розглянутих на засіданні питань, що розміщені в порядку їх значущості із зазначенням доповідача з кожного питання. Порядок денний подається наприкінці вступної частини.

Слова «Порядок денний» друкуються від межі лівого поля, після них ставиться двокрапка. Кожне питання нумерується арабськими цифрами і друкується з абзацу. Формування питань у порядку денному починається з прийменника «Про».

4.2.8. Основна частина протоколу складається з розділів, які повинні відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою:

СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ (УХВАЛИЛИ, ПОСТАНОВИЛИ).

Зазначені слова друкуються великими літерами без відступу від межі лівого поля. Після цих слів ставиться двокрапка.

4.2.9. Після слова «СЛУХАЛИ» зазначається текст виступу основного доповідача. Прізвище та ініціали кожного доповідача друкуються з нового рядка. Текст виступу викладається у третій особі однини.

4.2.10. Тексти або тези доповіді та виступів, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається: «Текст доповіді (виступу) додається до протоколу».

4.2.11. Після слова «ВИСТУПИЛИ» фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді. Виступи оформляються у протоколі із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів промовців у називному відмінку, а

також з викладенням змісту питання та відповідей на нього. Зміст виступів викладається від третьої особи однини.

4.2.12. Після слова «ВИРІШИЛИ» («УХВАЛИЛИ», «ПОСТАНОВИЛИ») фіксується прийняте рішення з обговорюваного питання порядку денного. Рішення повинне бути конкретним і включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк.

Рішення, що містять кілька питань, поділяють на пункти і підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. Підпункти нумеруються цифрами з дужкою.

4.2.13. У разі коли на засіданні приймається рішення про затвердження документа, який обговорювався на засіданні, цей документ додається до протоколу і в ньому робиться посилання на номер і дату протоколу. За наявності інших документів, що розглядалися на засіданні та факт обговорення яких було зафіксовано у тексті протоколу, вони нумеруються арабськими цифрами. У відповідних пунктах протоколу робиться посилання на ці додатки.

4.2.14. Протокол підписується головуючим на засіданні колегіального органу та секретарем:

Голова комісії

підпис

Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ

Секретар комісії

підпис

Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ

4.3.Службовий лист.

4.3.1. Службовий лист складаються з метою обміну інформацією між установами як:

відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб;

відповіді на виконання доручень установ вищого рівня;

відповіді на запити інших установ;

відповіді на звернення громадян;

відповіді на запити на інформацію;

ініціативні листи;

супровідні листи.

4.3.2. Службовий лист оформляється на бланку ЦДЮТ .

4.3.3. Лист має такі реквізити: дата, реєстраційний індекс, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дається відповідь, адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків (у разі потреби), підпис, відмітка про виконавця.

Датою листа є дата його підписання, яка повинна збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції.

4.3.4. Основним реквізитом службового листа є текст, що, як правило, складається з двох частин. У першій частині зазначається причина, підстава або обґрунтування підготовки листа чи наводяться посилання на документи, що були підставою для його складення.

Друга частина включає висновки, пропозиції, прохання, рішення тощо, які розміщуються з абзацу.

4.3.5. Як правило, у листі порушується одне питання.

Текст листа викладається від першої особи множини з використанням слів: «просимо повідомити...», «роз'яснюємо, що...».

Службовий лист підписується відповідно до пункту 3.14 цієї Інструкції.

4.4. Акт.

4.4.1. Акт – документ, складений декількома особами та підтверджуючий установлені факти і дії. Акти оформляються за результатом ревізій, при прийомі-передачі справ, прийомі-передачі, списанні майна тощо.

4.4.2. Акт оформляється на стандартному аркуші паперу формату А4 і має такі реквізити: назва документу, гриф затвердження (при необхідності), дата і місце складання, заголовок до тексту, текст, підписи осіб (не менше трьох), які складали акт.

4.4.3. Текст акту складається із вступної та констатуючої частин.

У вступній частині вказуються підстави для складання акту та називаються особи, які склали акт або були присутні при цьому.

У констатуючій частині викладається суть, завдання, характер виконаної роботи, встановлені факти, пропозиції та висновки. Констатуюча частина може оформлятися у вигляді таблиці.

У кінці тексту акту записуються дані про кількість екземплярів акту та їх місце знаходження.

4.4.3. Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні.

4.4.4. Особа, яка має зауваження до змісту акту, підписує його і викладає свою думку на окремому аркуші, який додається до акту.

4.5. Для оперативного вирішення службових питань дозволяється передача телефонограм. Телефонограми оформляються в одному екземплярі, їх підписує директор ЦДЮТ.

4.6. Додатки до документів, крім додатків до супровідних листів, складаються з метою доповнення, пояснення окремих питань документа або документа в цілому.

Додатки оформляються, як правило, на стандартних аркушах паперу. На другому і наступних аркушах додатка робиться відмітка: «Продовження додатка», «Продовження додатка 1».

У разі наявності кількох додатків на них зазначаються порядкові номери, наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо.

Знак «№» перед цифровим позначенням не ставиться.

У разі коли додатки надсилаються із супровідним листом, відмітка про наявність додатків розміщується після тексту листа перед підписом наприклад:

Додаток: на 5 арк. у 2 прим.

Якщо документ має додатки, повне найменування яких у тексті не

наводиться, то їх необхідно перелічити після тексту із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їхніх примірників, наприклад:

Додатки: 1. Довідка про педагогічний стаж на 1 арк. в 1 прим.

2. Графік роботи на 1 арк. в 1 прим.

V. Перелік обов’язкової ділової документації ЦДЮТ

5.1. Статут ЦДЮТ.

5.2. Акти прийому-передачі ЦДЮТ (при зміні керівництва).

5.3. Контрольно-візитаційна книга.

5.4. Статистична звітність за формою № 1–ПЗ (освіта).

5.5. Номенклатура справ.

5.6. План роботи на поточний рік.

5.7. Освітня програма.

5.8. Навчальний план на поточний рік.

5.9. Навчальні програми (для гуртків).

5.10. Розклад роботи гуртків.

5.11. Журнал планування та обліку роботи гуртка

5.12. Медичні довідки вихованців для зарахування в хореографічні гуртки – про відсутність у вихованців протипоказань для занять у зазначених навчальних закладах (відповідно до ст. 14 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433).

5.13. Книга наказів з основної діяльності.

5.14. Книга наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання.

5.15. Книга наказів з кадрових питань тимчасового строку зберігання.

5.16. Книга наказів з адміністративно-господарської діяльності.

5.17. Трудові книжки працівників.

5.18. Особові справи працівників.

5.19. Книга обліку трудових книжок працівників.

5.20. Штатний розпис працівників.

5.21. Правила внутрішнього трудового розпорядку ЦДЮТ.

5.22. Посадові інструкції працівників.

5.23. Книга протоколів засідань педагогічної ради.

5.24. Книга протоколів засідань загальних зборів (ради, конференції) колективу.

5.25. Книга внутрішнього контролю.

5.26. Перспективний план проходження підвищення кваліфікації, атестації педагогічних працівників.

5.27. Атестаційні матеріали педагогічних працівників.

5.28. Особисті медичні книжки працівників.

5.29. Журнали обліку вхідної та вихідної кореспонденції.

5.30. Журнал обліку звернень та заяв громадян.

5.31. Журнали реєстрації інструктажів з техніки безпеки та охорони праці працівників ЦДЮТ.

5.32. Журнали реєстрації інструктажів з техніки безпеки та охорони праці вихованців під час освітнього процесу.

5.33. Журнал реєстрації нещасних випадків з працівниками, вихованцями ЦДЮТ.

5.34. Інвентарно-технічний паспорт ЦДЮТ.

5.35. Документи (свідоцтва, акти, договори) на землю, споруди, майно, на право володіння, користування, розпорядження майном.

5.36. Акт приймання й передачі будівель, приміщень, земельних ділянок у користування закладу.

5.37. Інвентарні журнали обліку основних засобів.

5.38. Інвентаризаційні описи, акти.

5.39. Книга обліку та видачі свідоцтв (посвідчень) про позашкільну освіту (за потреби).

Реєстрація документів

6.1. Документи в ЦДЮТ реєструються незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.

6.2. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.

6.3. Реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ.

6.4. Документи, які надходять до закладу, реєструються в журналі реєстрації вхідної кореспонденції (додаток 10), а ті, що відправляються з нього, – у журналі реєстрації вихідної кореспонденції(додаток 11), створених ЦДЮТ.

6.5. Документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора та змісту документів. Наприклад, окремо реєструються:

акти органів державної влади, доручення вищих посадових осіб, запити, звернення, а також кореспонденція, що надійшла до закладу;

накази (розпорядження) з основних питань діяльності ЦДЮТ;

накази з кадрових питань;

акти ревізій фінансово-господарської діяльності;

службові листи;

звернення громадян;

запити на інформацію.

6.6. Документи, що передаються електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису, реєструються за потреби – окремо від інших документів із зазначенням електронної адреси відправника та адресата.

6.7. Під час реєстрації документу надається умовне позначення – реєстраційний індекс.

Для вхідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера та індексу справи, наприклад: 45/01-10, де 45 – порядковий номер, 01-10 – індекс справи.

У вихідного документа реєстраційний індекс може розміщуватися у зворотній послідовності – індекс справи та порядковий номер, наприклад: 02-15/58, де 02-15 — індекс справи, 58 – порядковий номер.

6.8. У ЦДЮТ може застосовуватися одна з форм реєстрації документів – журнальна, чи автоматизована (з використанням спеціальних комп’ютерних програм).

6.9. Примірний перелік документів, що не підлягають реєстрації у ЦДЮТ викладений у додатку 6.

Складення номенклатури справ

7.1. Номенклатура справ – це обов’язковий для ЦДЮТ систематизований перелік назв (заголовків) справ, що формуються в його діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ.

7.2. Номенклатура справ призначена для встановлення в ЦДЮТ єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом і видом, визначення строків зберігання справ і є основою для складення описів справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання.

7.3. Номенклатура справ ЦДЮТ складається згідно додатку 8.

7.4. Заголовок справи повинен чітко у стислій узагальненій формі відображати склад і зміст документів справи.

Заголовок справи складається з елементів, що розміщуються у такій послідовності: назва виду справи (листування, журнал, книга тощо) чи виду документів у справі (накази, протоколи, акти тощо); автор документів (найменування закладу); кореспондент або адресат (найменування установи, до якої адресовані або від якої надійшли документи); короткий зміст документів справи (питання, з якого формується справа); дата (період), до якої належать документи справи; вказівки на наявність копій документів у справі (у разі потреби).

У заголовках особових та інших справ, що містять документи з одного питання, пов’язані послідовністю ведення процедур діловодства, вживається термін «справа», наприклад: «Особова справа».

У заголовках справ, що містять документи з одного питання, не пов’язані послідовністю ведення процедур діловодства, вживається термін «документи», а після нього в дужках зазначаються основні види документів справи, наприклад: «Документи (плани, анкети, довідки) про проведення огляду стану діловодства та архівної справи у закладі позашкільної освіти».

Термін «документи» вживається також у заголовках справ, що містять документи-додатки до будь-якого нормативно-правового акту або розпорядчого документа закладу.

У заголовках справ, що містять планово-звітну документацію, зазначається період (місяць, квартал, півріччя, рік), в якому планується створення документів, або період їх фактичного виконання, наприклад:

1. План основних організаційних заходів закладу на 2021 рік;

Під час розміщення заголовків справ у номенклатурі враховується важливість документів, включених до справи, їх взаємозв’язок. На початку розміщуються заголовки справ щодо документів, які надійшли від органів вищого рівня, далі – щодо організаційно-розпорядчої документації, планово-звітної документації, листування, обліково-довідкових видів документів. У кожній з цих груп документи також розміщуються з урахуванням важливості та строків зберігання.

Формування справ

8.1. Формування справ – це групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ.

8.2. Під час формування справ слід дотримуватися таких загальних правил: вміщувати у справи тільки виконані документи відповідно до заголовків справ в номенклатурі; групувати у справи документи, виконані протягом одного календарного року, за винятком перехідних справ (ведуться протягом кількох років), особових справ; вміщувати у справи лише оригінали або в разі їх відсутності засвідчені в установленому порядку копії документів; не допускати включення до справ чорнових, особистих документів, розмножених копій та документів, що підлягають поверненню; окремо групувати у справи документи постійного і тимчасового зберігання; за обсягом справа не повинна перевищувати 250 аркушів (30-40 міліметрів завтовшки).

8.3. Документи групуються у справи в хронологічному та/або логічному порядку.

8.4. Положення, правила, інструкції тощо, затверджені розпорядчими документами, групуються разом із зазначеними документами.

8.5. Накази з питань основної діяльності закладу, з адміністративно-господарських питань, з кадрових питань групуються в різні справи. Накази з кадрових питань (особового складу) групуються відповідно до їх видів та строків зберігання.

Протоколи засідань ЦДЮТ групуються у справи в хронологічному порядку і за номерами. Документи до засідань зазначених органів систематизуються за датами та номерами протоколів, а в межах групи документів, що стосуються одного протоколу, – за порядком денним засідання.

8.6. Доручення установ вищого рівня та документи, пов’язані з їх виконанням, групуються у справи за напрямами діяльності закладу або за авторами ініціативних документів. Документи у невеликій кількості групуються в одну справу. У справі документи систематизуються за датами доручень.

8.7. Затверджені плани, звіти, кошториси групуються у справи окремо від проектів цих документів.

8.8. Листування групується за змістом і кореспондентською ознакою та систематизується в хронологічному порядку: документ-відповідь розміщується за документом-запитом.

Зберігання документів

9.1. Документи з часу створення (надходження) і до передачі до сейфу-архіву закладу зберігаються за місцем їх формування.

Директор ЦДЮТ та працівники, відповідальні за організацію діловодства, зобов’язані забезпечити зберігання документів і справ.

9.2. Справи повинні зберігатися у вертикальному положенні в шафах, що закриваються. На корінцях обкладинок справ зазначаються індекси справ.

9.3. Видача справ у тимчасове користування працівникам ЦДЮТ здійснюється з усного дозволу його директора, а іншим установам – з його письмового дозволу. На видану справу складається картка – замінник. У картці зазначаються індекс справи, заголовок справи, дата її видачі, особа, якій справу видано, дата її повернення, підписи осіб, які видали та прийняли справу.

Надання справ у тимчасове користування здійснюється не більш як на один місяць.

9.4. Вилучення документів із справи постійного зберігання забороняється. У виняткових випадках вилучення документів допускається з дозволу директора ЦДЮТ з обов’язковим залишенням у справі засвідчених належним чином копій.

9.5. Строки зберігання ділової документації ЦДЮТ наведено у додатку 9.

перегляд додатків за посиланням https://docs.google.com/document/d/1IOU3cXQ-cnbrf6vm5dRE89astGEyEt1d/edit?usp=sharing&ouid=107432843901262875946&rtpof=true&sd=true

https://docs.google.com/document/d/1sLxu2U2t1Q0CwBCXOyzFFkOj3vaYHZeC/edit?usp=sharing&ouid=111719905881866491742&rtpof=true&sd=true

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради

протокол № 3 від 02.09.2021 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу

Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти

Синельниківської міської ради.

І. Загальні положення

Положення про академічну доброчесність Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради, (далі – Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками, здобувачами освіти

Положення встановлює моральні принципи і загальні етичні норми у відносинах Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської,(далі ЦДЮТ) між представниками позашкільної спільноти (учасниками освітнього процесу та співробітниками) під час виконання ними своїх обов’язків, які випливають із вимог чинного законодавства України, Правил внутрішнього трудового розпорядку та інших чинних у закладі локальних нормативних актів, на підставі яких розроблено Положення.

1.1. Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради є внутрішнім підзаконним нормативним актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу.

1.2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини» (1989), Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права» , Статуту закладу, Правил внутрішнього розпорядку.

1.3. Метою Положення про академічну доброчесність є формування в ЦДЮТ системи демократичних відносин між представниками позашкільної спільноти (учасниками освітнього процесу та співробітниками), розвиток корпоративної культури, забезпечення академічної свободи і сприятливого морально-психологічного клімату в колективі та підвищення авторитету закладу.

1.4. У цьому Положенні поняття та терміни вживаються у такому значенні:

– Діловий етикет – порядок взаємодії та поведінки співробітників і учасників освітнього процессу Центру дитячої та юнацької творчості в процесі спільної діяльності, включаючи ділове листування, прийом на роботу, звернення до керівництва тощо.

– Корпоративна культура – система принципів, цінностей, переконань, норм поведінки і взаємовідносин, носієм якої є спільнота Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради.

– Корпоративний дух – бажання позашкільної спільноти досягти єдиної мети, прагнення до спільного успіху через механізми згуртування, усвідомлення спільності цілей та гармонізації взаємовідносин у Центрі дитячої та юнацької творчості.

– Співробітник – фізична особа, що перебуває у трудових відносинах із закладом і безпосередньо виконує роботу за трудовим договором.

– Позашкільна спільнота – співробітники та учасники освітнього процесу.

1.5. Завдання Положення:

адаптувати систему традиційних корпоративних настанов національної освітньої системи до сучасних реалій для забезпечення і підтримки сприятливого морального клімату в колективі та встановлення й дотримання етичних норм і правил;
забезпечити встановлення норм етичної поведінки як усередині колективу, так із зовнішніми спільнотами;
підтримувати та виховувати корпоративний дух, атмосферу довіри, взаємної поваги і порядності.

1.6. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу та співробітників Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради.

ІІ. Принципи академічної доброчесності закладу освіти

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил , якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

2.3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

2.4. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

2.5. Академічна доброчесність та корпоративна етика впроваджується через систему принципів:

законності;
чесності;
взаємоповаги;
ввічливості;
справедливості;
відповідальності;
прозорості;
толерантності.

2.6. Кожен член позашкільної спільноти наділений правом вільно обирати свою громадянську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.

2.7. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор закладу або інша особа за його дорученням.

2.8. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, викладеною з перекрученням фактів, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

2.9. Усі співробітники та учасники освітнього процессу Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради мають уникати провокування дій, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. З метою припинення та уникнення таких проявів усі особи, на яких поширюється дія цього Положення, мають право звернутися до відділу освіти Синельниківської міської ради з відповідною скаргою.

2.10. Гідним для представників позашкільної спільноти є:

2.10.1. Дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку.

2.10.2. Культура зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу.

2.10.3. Дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних. Переговори мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації закладу загалом.

2.11. Неприйнятним для усіх членів позашкільної спільноти є:

2.11.1. Навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів спільноти.

2.11.2. Участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання підроблених офіційних документів.

2.11.3. Перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами.

2.11.4. Ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди.

2.11.5. Необґрунтоване використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів.

2.11.6. Вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління в закладі, у тому числі і електронних сигарет, поява у закладі у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння.

2.11.7. Пронесення у заклад зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

ІІІ. Етичні норми педагогічної діяльності.

Забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.

3.1. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:

3.1. 1. учасниками освітнього процесу шляхом:

дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій;
дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
запобігання корупції, хабарництву;
збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази закладу;
дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм про авторські права;
надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

3.1.2. здобувачами освіти шляхом:

самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання;
особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

3.1.3. педагогічними працівниками шляхом:

надання якісних освітніх послуг із використанням у практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;
обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно курсової підготовки;
дотримання Правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

ІV. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

4.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із Правилами внутрішнього розпорядку закладу.

4.2. Положення доводиться до батьківської громади, а також оприлюднюється на сайті закладу.

4.3. Методист, який відповідає за методичну роботу:

4.3.1. Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

4.3.2. Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує керівникам гуртків сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

4.4. Педагогічні працівники, у процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу зі здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).

4.5 Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється комісія ЦДЮТ з попередження списування здобувачами освіти (далі – Комісія).

4.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

V. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

5.1. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

5.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

5.3. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
відрахування із закладу освіти.

5.4. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

5.5. За дії (бездіяльність) щодо порушення академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законодавством.

VІ. Комісія з питань академічної доброчесностіта етики педагогічних працівників

6.1. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників – незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення.

6.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади.

Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

Термін повноважень Комісії – 1 рік.

6.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

6.4. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VIІ. Прикінцеві положення

7.1.Члени позашкільної спільноти мають знати Положення про академічну доброчесність Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки.

7.2. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення .

7.3. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписом члена позашкільної спільноти. Вихованці Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради ознайомлюються з Положенням в обов’язковому порядку.

7.4. Положення про академічну доброчесність Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради затверджується педагогічною радою закладу більшістю голосів, набирає чинності з моменту схвалення та вводиться в дію наказом директора.

7.5. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким членом позашкільної спільноти за поданням до педагогічної ради Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти Синельниківської міської ради.

https://docs.google.com/document/d/1cG0B4RXpmZZRgWDHwt7RXCCU0vGyPipe/edit?usp=sharing&ouid=107432843901262875946&rtpof=true&sd=true